Керівні принципи стосунків батьків і дітей

• Постарайтесь регулярно знаходити час для того, щоб весело проводити його з вашою дитиною.
• Батьки ніколи не повинні суперечити один одному в питаннях, що стосуються дисципліни, у присутності дітей.
• Ніколи не віддавайте дитині розпорядження, якщо не можете проконтролювати їх виконання.
• Будьте послідовними, тобто винагороджуйте або карайте за певний прояв поведінки одним і тим же способом на постійній основі.
• Узгодьте, який прояв поведінки є бажаним і небажаним.
• Домовтеся про те, як реагувати на небажаний прояв поведінки.
• Як можна більш ясно донесіть до дитини, чого вона повинна очікувати, якщо проявить небажану поведінку.
• Доступно поясніть, що є небажаною поведінкою. Недостатньо сказати «У твоїй кімнаті безлад». Безлад треба визначити конкретно: «Ти залишив брудний одяг на підлозі, брудні тарілки на столі й не застелив ліжко».
• Після того як ви заявили про свою позицію, а дитина їй чинить опір, припиніть її відстоювати. Просто викладіть позицію ще раз, а потім перестаньте відповідати на заперечення.
• Зверніть увагу на поступові зміни в поведінці. Не слід очікувати занадто багато. Заохочуйте поведінку, яка наближається до бажаної мети.
• Пам'ятайте, що ваша поведінка є моделлю поведінки ваших дітей.
• Якщо один з батьків проводить з дитиною виховну бесіду, а інший у цей момент входить у кімнату, другий з батьків не повинен втручатись у виховний процес.
• Винагороджуйте бажану поведінку словесно, підбадьорливими дотиками або чимось матеріальним, таким як іграшка, їжа або відвідування зоопарку.
• Обоє батьків повинні нести рівну частину відповідальності, що стосується дисципліни дитини.

Три підґрунтя ефективного виховання

Дисципліна повинна бути:

• Непохитною. Наслідки небажаної поведінки необхідно чітко сформулювати, а потім неодмінно реалізувати у випадку її виникнення.
• Справедливою. Покарання мусить відповідати неслухняності. Крім того, у випадку повторення проявів негативної поведінки наслідки повинні вказуватися заздалегідь, щоб дитина знала, чого очікувати. Суворе покарання не є необхідним. Простий штраф у вигляді заборони на ігри протягом певного часу може бути цілком ефективним, якщо він використовується послідовно щоразу, коли має місце прояв небажаної поведінки. Крім того, винагороджуйте дитину за періоди часу, такі як частина дня або цілий день, коли дитина не заслужила жодного штрафу чи отримала всього лише одне зауваження.
• Дружньою. Коли ви кажете дітям, що вони поводились неправильно або попереджуєте їх про небажану поведінку, використовуйте дружній, але непохитний стиль спілкування, нехай вони знають, що у випадку порушення домовленості отримають «спільно узгоджений» штраф. Попросіть їх подумати та згадати, що вони повинні робити інакше, щоб у майбутньому уникнути небажаних наслідків. «Ловіть» їх на позитивному й заохочуйте за відповідну поведінку.

Модель стосунків батьки-наставники

• Постарайтесь побачити себе в ролі наставника своїх дітей. Демонструйте їм у деталях, як би ви хотіли, щоб вони поводились. Допоможіть їм підтримкою поряд з конструктивною критикою.
• Замість того щоб казати дітям, що не треба робити, навчіть і покажіть їм, що вони повинні робити.
• Коли діти роблять щось добре, використовуйте похвалу, яка містить деталі. Скажіть: «Мені подобається, як ти ____, коли ти ____». Будьте конкретними.
• Допоможіть дитині навчитись виражати словами те, що вона відчуває. Скажіть: «Ти, здається, засмучений», «Як ти себе почуваєш?», «Ти виглядаєш, як ніби гніваєшся через те, що ____», «Твої почуття абсолютно виправдані».
• Спробуйте побачити ситуацію очима ваших дітей. Уважно прислухайтесь до них. Постарайтесь уявити психологічну картину того, як це буде виглядати для них.
• Використовуйте м'який, упевнений тон голосу, щоб переспрямувати їхній настрій, коли вони засмучені.
• Будьте уважним слухачем. Використовуйте зоровий контакт. Фізично опускайтеся до рівня маленьких дітей. Не переривайте їх. Ставте відкриті запитання, а не ті, на які можна відповісти «так» чи «ні». Повторіть їм те, що ви від них почули.
• Переконайтесь у тому, що діти розуміють ваші вказівки. Попросіть їх повторити сказане.
• По можливості дайте дітям вибрати, коли і як виконати ваше прохання.
• Придумайте невербальний знак (жест), який буде повідомляти дітям про те, що вони поводяться невідповідним чином і повинні змінити свою поведінку. Це допоможе їм відповісти на ваше прохання й не засмутить їх.

Використання винагороди в позитивному вихованні

• Завжди, коли це можливо, намагайтесь використовувати винагороду або похвалу, щоб мотивувати дитину покращити свою поведінку.
• Для дітей молодшого віку можете використовувати «правило бабусі». Скажіть: «Коли ви підберете весь свій одяг, можете йти гратись». Переконайтеся, що ви використовуєте слово «коли», а не «якщо».
• Об'єднуйте винагороду зі штрафами у випадку серйозних порушень. Скажіть: «Щоразу, коли ти ____, ти будеш позбавлений ____. Якщо ти весь день (півдня тощо) проведеш без зауважень, ти отримаєш нагороду у вигляді ____».

Застосування цих практичних порад повинно допомогти батькам набути навичок виховання дітей у віці від малюків до підлітків у питаннях самодисципліни, заохочення дітей для позитивного сприйняття самих себе, покращення комунікації й побудови позитивних стосунків.